любов до батьківщини

ПАТРІОТИЗМ ( від грецьк. πάτριά - вітчизна) - любов до батьківщини, відповідальність за її долю і готовність служити її інтересам, а в разі потреби самовіддано боронити здобутки свого народу; соціально-політичний і моральний принцип, що в загальній формі виражає вищеназвані почуття та емоційні стани. П. як соціально-психологічне почуття має широку гаму проявів: від гордості за досягнення Вітчизни (в науці, економічній діяльності, спорті і т.д.), поваги до історичного минулого, дбайливого ставлення до народної пам'яті, збереження та опанування національними і культурними традиціями до гіркоти переживань за невдачі і втрати рідної країни, страждань через її біди. Як почуття П. зароджується в стародавні часи у формі прихильності до певної місцевості, своєї спільноти, звичного складу життя. Це відчуття тісного зв'язку із "своїми" інституалізується через ритуали та обряди ініціації (напр., обряд братання), шлюбні та сімейні відносини. З виникненням і розвитком феномена держави П., втрачаючи інституціональний характер, наповнюється духовним змістом, набуває політичного сенсу. Останній пов'язаний із вимогою самовіддано й мужньо захищати Вітчизну, відстоювати її інтереси Б. ільше того, як зазначає Горацій, "радісно й почесно вмерти за вітчизну". В умовах життя суспільних систем з жорстким домінуванням інтересів панівних груп, за авторитарних форм управління державою принцип П. зазнає впливу офіційної ідеології, внаслідок чого часто набуває спотворених форм потрактування: любов до Вітчизни зводиться до відданості існуючій державно-політичній системі. Відповідно бажаним "для Батьківщини" врешті-решт виявляється те, що відповідає вузькокорпоративним інтересам правлячої еліти. Історія залишила не один приклад того, як кланові, станові чи класові інтереси сприймалися важливішими за інтереси Вітчизни. Тим більшої народної шани та пам'яті заслуговують ті історичні діячі, котрі змогли подолати бар'єри вузькостанових інтересів і піднятися до осягнення загальнолюдського змісту. "Любов до батьківщини, - зазначив Наполеон І, - найперше достоїнство цивілізованої людини". В умовах розвитку капіталізму, формування націй, утворення національних держав П. стає невід'ємною рисою суспільної свідомості, яскравим проявом зв'язку індивіда та суспільства, одним із критеріїв оцінки громадянина. Морального сенсу П. надає те, що він є однією з форм супідрядності особистих і суспільних інтересів, ефективним засобом переведення загальнолюдських цінностей на рівень індивідуальної свідомості. До цих цінностей належить і повага до історії та сьогодення народів інших країн, представників інших націй та національних меншин у межах однієї держави. П., виростаючи з єдиного кореня, протистоїть у цьому психології національної виключності, упередженості та недовір'я до людей "іншої крові". Добре охарактеризував людину-патріота Сантаяна: "Ногами людина повинна врости в землю своєї Вітчизни, але очі її нехай оглядають увесь світ". Особливої важливості цей аспект патріотичної свідомості набуває в час, коли людство переступило поріг III тис. і несе з собою низку глобальних проблем (загроза екологічної катастрофи, реальність епідемії СНІДу та ін.), що потребують для свого вирішення спільних зусиль, сприяння кожної людини внескові своєї країни у справу збереження життя на планеті Земля.

1) ( перед) before

2) ( часова межа дії) till, until, up to, to; ( при позначенні граничного терміну) by

3) ( напрямок дії) to, towards

4) ( межа поширення дії) to, up to; as far as

5) ( кількісна межа) as much as; ( менше) under; ( не більше) up to

6) ( приблизно) about, approximately

7) ( ступінь вияву дії або стану) to, up to, to the point of

8) (при позначенні мети, призначення) for; to

9) (при позначенні об'єкта, стосовно якого виявляється якесь почуття) to, towards; for

10)

1) мор. трюм

2) утримування, захоплення

3) влада; вплив (на — on, over, upon)

4) опора, вушко; захват

5) сховище, вмістилище

6) в'язниця, тюремна камера; місце ув'язнення

7) володіння; зберігання

8) поет. схованка, притулок

9) охорона, захист

10) арешт; ув'язнення

11) фортеця

12) фіксація

13) здатність схопити (зрозуміти)

14) спорт. захват (боротьба)

15) спорт. тримання м'яча

16) муз. пауза

v (past і p.p. held)

1) тримати, держати

2) утримувати; стримувати; затримувати; зупиняти, спиняти

3) володіти, мати; бути власником

4) зберігати контроль (над чимсь)

5) вміщувати, мати в собі

6) гадати, вважати

7) утримувати під вартою; тримати у в'язниці

8) (of, from) бути зобов'язаним (комусь); залежати (від когось)

9) зазнавати, терпіти, зносити (щось)

10) зобов'язувати, змушувати

11) тривати, триматися, стояти

12) займати (посаду)

13) вести (розмову)

14) заволодівати (увагою)

15) зберігати, утримувати (в пам'яті)

16) дотримуватися (переконань)

17) резервувати

18) влаштовувати, організовувати, проводити

19) святкувати, відзначати

20) бути непроникним, не пропускати

21) піти на парі

22) зачати, понести (про самку)

* * *

1) утримання, утримування; захоплення; хватка

2) (часто on, over, upon) влада; вплив

3) те, за що можна вхопитися; опора; захват, вушко

4) сховище, вмістище

5) icт. в'язниця, місце ув'язнення; тюремна камера

6) притулок, укриття; лігвище, барліг

7) замовлення, вимога

8) icт. арешт; ув'язнення

9) icт. фортеця

10) cпopт. захват ( боротьба); тримання м'яча

11) кiнo; жapг. "холд", вдала частина зйомки

12) мyз. фермата

13) cпeц. фіксація

14) aв.; кocм. затримка ( вильоту)

1) тримати

2) утримувати, стримувати; затримувати; зупиняти

3) володіти, мати; бути власником

4) утримувати; зберігати контроль ( над чим-небудь)

5) вміщати, містити в собі

6) тримати, зберігати ( що-небудь де-небудь)

7) думати, гадати, вважати, вбачати; юp. визнавати, вирішувати; виносити ( судове) рішення

8) утримувати під вартою; тримати у в'язниці

9) icт. (of, from) залежати; бути зобов'язаним

10) icт. терпіти, виносити ( що-небудь)

11) icт. зобов'язувати; змушувати

12) витримувати (вагу, напругу); підтримувати, тримати; нести

13) тривати, триматися, стояти ( про погоду)

14) ( to hold good або true) мати силу ( про закон); залишатися в силі (про принцип, обіцянку)

15) займати ( посаду)

16) заволодівати ( увагою)

17) зберігати, тримати ( у пам'яті)

18) дотримуватися (поглядів, переконань)

19) резервувати (місця, квитки)

20) провести, улаштувати, організувати ( захід)

21) не пропускати ( рідину), бути непроникним

22) затискати, затикати (ніс, вуха)

23) icт. битися об заклад, ставити ( ставку)

24) зачати, понести ( про самку)

25)

КІРЕНАЇКИ (кіренська школа) - одна з сократичних шкіл, що отримала свою назву від м. Кірена, звідки походив засновник школи Аристип, учень Сократа. Основу вчення К. становив гедонізм, який вперше в історії був сформульований і розроблений цією філософською школою. К. уподібнювали людину до зачиненої звідусіль фортеці, мешканці якої не отримують свідчень іззовні. Відтак дійсним є лише те, що кожен переживає як власні стани. Два протилежних полюси цього переживання - насолода і страждання. Люди повинні прагнути першого і уникати другого. Але це не означає перетворення людини на безтурботного раба задоволень. Досягнення справжньої насолоди неможливе без здатності самовладання, стриманості, подолання шалених пристрастей С. ліпа жага насолоди здатна принести лише страждання. Тому необхідно розуміти, яким чином і якою мірою можливо досягти задоволення, не зашкодивши власному самопочуттю. К. не обмежували задоволення тілесними відчуттями, надаючи великого значення насолодам душі - дружбі, повазі, приязні, вдячності, любові до батьківщини тощо. Кіренаїк III ст. до н. е. Гегесій (240 - 200 до н. е.) взагалі відкидав можливість досягнення насолоди через те, що, маючи тіло, котре є смертним і вразливим, людина приречена на постійні страждання. Виходом з цього становища він вважав самогубство. Гедонізм К. мав значний вплив на філософію Епікура, в якій уникання страждань та їх відсутність стає головною метою життя і ототожнюється з насолодою.